- безпробудний
- —————————————————————————————безпробу́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безпробудний — а, е. Те саме, що непробудний. Безпробудна пиятика … Український тлумачний словник
безпробудність — ності, ж. Абстр. ім. до безпробудний … Український тлумачний словник
безпробудно — Присл. до безпробудний … Український тлумачний словник
непробудний — а, е. 1) Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. 2) перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого небудь … Український тлумачний словник
п'яниця — і, ч. і ж. Той, хто п є багато спиртних напоїв, постійно напивається. •• Гірки/й п яни/ця безпробудний п яниця, який п є з горя (зазвичай самонавіяного, удаваного) … Український тлумачний словник
міцний — I 1) (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б ється, рветься, а також перен.), тривкий, незламний (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); небиткий (про посуд, скло тощо який не розбивається); ноский (перев. про одяг який… … Словник синонімів української мови
невиправний — (нездатний виправитися, стійкий у своїх, зазв. неґативних, схильностях, звичках тощо), непоправний, безнадійний, безпросвітний; закоренілий, зашкарублий (який відзначається вже давніми, міцними звичками тощо зазв. неґативними) Пор. безпробудний,… … Словник синонімів української мови
непробудний — (дуже міцний про сон), безпробудний, безпросипний … Словник синонімів української мови
несосвітенний — I (про людину для якого дуже характерні певні неґативні ознаки, якості: перев. про дурня, шахрая, ледаря, п яницю, злодія, негідника тощо), несусвітний, неприторенний Пор. безпробудний, невиправний II ▶ див. безглуздий, великий I, 3), великий I,… … Словник синонімів української мови